Часте бажання закурити виникає по асоціації. Наприклад, якщо людина звикла копати город із сигаретою в роті, то коштує йому взяти в руки лопату, як він відразу закурює. Це характер паління по типі СТИМУЛЯЦІЯ. Якщо у вас такий тип паління, то вам належить навчитися відволікати себе. Найкраще – за допомогою фізичних навантажень. Спробуйте з першого дня, коли ви вирішили кинути курити, кожних 30-40 хвилин своїх занять або роботи переривати 10-хвилинною навантажувальною паузою: зробіть невелику розминку, 20-30 присідань, позаймайтесь на тренажері, відіжміться від статі, підтягніться на турніку і т.д. Фізичне навантаження гарановано “стирає” з пам'яті запах тютюнового диму і на годин-півтора полегшує стан. Бажання закурити в прихильників паління по типі гри із сигаретою формується при спогаді, з ким вони курили, якими сигаретами їх пригощали, у який вони були упакуванню. Тобто, у свідомості курця домінує образ власного “я”. Придушити в собі виникаюче бажання закурити нескладно: досить пошукати у коморах пам'яті більш значимі і хвилюючі образи, чим образ власного “я”, що плаває в клубах сигаретного диму. Варто навчитися цьому, і домінанта потяга до тютюну поступово зникне. В основі паління по типі розслаблення лежить помилкове відчуття розслаблення і відпочинку після викуреної сигарети. Погасити в собі бажання знову закурити такому курцеві теж нескладно. Треба тільки знайти такий вид занять (книга, музика, малювання, наприклад), віддаючи якому він би почував себе відпочиваючої. Якщо ваш тип паління – підтримка , то кращим засобом рятування від бажання закурити буде як би замісна терапія: наприклад, поставте на місце, де звичайно стояла попільниця, коробці з льодяниками. У кишені носите не пачку сигарет, а жувальну гумку. Виникаюче бажання закурити ви можете легко нейтралізувати ковтком сподіваючись, соку. Якщо у вас завжди буде із собою що-небудь “закинути в рот” щоб перебити смак тютюну, що довго зберігається у свідомості, з цією шкідливою звичкою ви справитеся без праці. Люди зі звичкою до паління закурюють тільки в колі курящих, заодно з іншими. Незважаючи на те, що вони викурюють до 10 сигарет або цигарок, у них немає бажання закурити в ситуації, що до цього не розташовує. Тому відмовлення від паління для них зовсім безболісний. Але рано або пізно при щоденному палінні “за компанію” вони як правило перетворюються в запеклих курців.При палінні по типі звичка не формується патологічний потяг до тютюну. Тому самостійне відмовлення від паління не супроводжується неприємними відчуттями. Досить твердо вирішити кинути курити і призначити день, коли ви це зробите. Успіх гарантований! Поступово зникне тютюнова інтоксикація і ваш організм очиститься від отрутних з'єднань, що ви вдихали з тютюновим димом.Важливо в період відвикання не перевіряти себе на “стійкість”. Запам'ятаєте: потяг до тютюну іде в підсвідомість і завжди готове “прорватися” назовні і знову опанувати вашою свідомістю.“Спрага” як тип паління свідчить про досить складні механізми тютюнової залежності, що сформувалися в організмі. Тому, якщо ви хочете самостійно спробувати кинути курити, не прибігаючи до медичної допомоги, виконаєте кілька умов. Насамперед обміркуйте гарненько, чому паління стало для вас неприйнятним. Наприклад, ви стали задихатися, піднімаючи навіть на другий поверх, а по ночах у вас стало хворіти серце. І тому мотив “я не хочу докуритися до інфаркту” буде для вас досить переконливим. Або, наприклад, виявилася алергійна реакція на тютюновий дим у вашої дружини або дитини. Це теж вагомий привід попрощатись з пагубною звичкою. Звичайно ж не варто чекати, поки життя поставить вас у таке положення, коли кожна викурена сигарета в самому буквальному значенні буде скорочувати дні вашого життя або близьких людей. Набагато розумніше вже сьогодні, поки ви повні сил і здоров'я, знайти такий мотив відмовлення від паління, який би переважував сумнівне задоволення від вдихання тютюнового диму. Скажемо, “я не буду більше курити, тому що це віднімає багато грошей з мого бюджету”, або “у моєї нової квартирі дорогі меблі, і я не хочу, щоб вона пропахнула тютюном”, або “мої колеги вважають мене ледарем, коли я раз у раз ходжу на перекури”... Отже, мотив відмовлення від паління визначений. Тепер переходите до рішення другої задачі: призначте дату припинення паління. Можна пристосувати неї до дня народження або початкові відпустки. Деякі не так тягне курити в умовах мікро стресів, виробничих авралів. І якщо ви помітили за собою таку особливість, призначайте дату відмовлення від паління на кожній з будніх днів, коли роботи невпроворот. Є люди, що курять тільки на роботі, а будинку, у тиші і спокої, них до сигарети не тягне. Тоді їм краще кидати курити в перший день відпустки або у вихідні. Отже, ви вибрали мотив і визначили дату припинення паління. Але як кинути курити? Відразу одно моментно або поступово скорочувати число сигарет, що викурюються? Обоє шляхи прийнятні. Однак запам'ятаєте: якщо підете по першому шляху – припинити курити відразу і назавжди – перед трохи важких, що випробують силу волі днів. Але через 3-4 дня тяга до паління почне слабшати... Буває, у перші дні уявне бажання закурити може не з'являтися зовсім. І все-таки приготуйтеся до того, що через 2-3 тижні воно дасть про себе знати, виникне зненацька. І якщо ви устоїте, зникне назавжди. Якщо ж ви вирішите поступово знижувати кількість сигарет, що викурюються, отут треба бути готовим контролювати себе 1,5-2 місяця. На першому етапі відзначте час викурювання кожної сигарети й установите тимчасові інтервали між палінням. Запам'ятаєте, у який час бажання закурити було особливе сильним і тяжкопереборним. Ви переконаєтеся, що найбільш сильне, нездоланне бажання закурити виникає не частіше 8-10 разів усунь. Якщо ви курите 15 або більше сигарет або цигарок у день, ви в стані безболісно зменшити цю кількість до 8-10 штук у день. Тепер візьміть собі за правило не курити: при пробудженні і перед тим, як заснути; натще; у приміщенні, де знаходяться некурящі; під час виконання будь-якої фізичної роботи. Наступний етап – відмовлення ще від 4-5 сигарет у день. І з цим можна справитися, якщо: • відтягнути закурювання першої сигарети, наприклад, зі сніданку до обіду; • докурювати сигарету тільки до середини; • не прикурювати вже погаслу сигарету. Якщо при цьому ви станете більше бувати на свіжому повітрі, відробите для себе систему фізичних навантажень (гімнастика, біг, лижі або велосипед і т.д.) то згодом зрозумієте, що залишилися 3-4 наполовину недопалені сигарети сталі вам абсолютно не потрібні.
Фізико-хімічний механізм паління
Фізико-хімічний механізм паління полягає в тому, що через підпалений і повільно тліючий тютюн усмоктується повітря. Кисень, що утримується у вдихуваному повітрі, проходячи через шар тліючого тютюну, підсилює його горіння, і продукти сублімації разом з частиною повітря, що залишилася, надходять у легені. Для викурювання сигарети звичайно потрібно 12-18 затягувань. Тютюновий дим представляє своєрідну фізико-хімічну систему, що складається з повітря і зважених у ньому продуктів горіння тютюну. Вони являють собою тверді частки і крапельки рідини, розміри яких складають частки мікрометра. Число таких часток у димі однієї сигарети виміряється десятками і сотнями тисяч мільярдів! Усі ці частки направляються в легені. Як відомо, легені складаються з безлічі дрібних альвеол, сумарна поверхня стінок яких досягає в момент вдиху більш 100 м 2 . Неважко представити, яке величезне число часток диму осідає в легенях. Але частки диму тільки одного складового тютюну. При палінні відбувається так називана суха перегонка: повітря при затягуванні тютюном нагрівається до високої температури і витягає з нього різні речовини, що разом з димом надходять у легені.Найбільше значення мають: · аміак; · оксид вуглецю (II); · канцерогенні вуглеводні, що сприяють виникненню злоякісних пухлин. Доведено наявність у тютюновому димі радіоактивного елементу полонію, що знаходиться в димі у виді ізотопу з атомним числом 210 і періодом напіврозпаду в 138 днів. Випускаючи альфа-проміння, полоній легко проникає через шкіру, швидко перетворюється в аерозольний стан, отруює повітря. 50% полонію, що утримується в тютюновому виробі, при палінні переходить у дим. Зміст шкідливих речовин у тютюновому димі залежить від природи тютюну, способів його попередньої обробки — в'ялення, сушіння, ферментації й ін., а в готових виробах від сортності. За даними фармакологів, при викурюванні однієї пачки сигарет середньої міцності з загальною масою тютюну 20 м утвориться: · 0.0012 м синильної кислоти; · приблизно стільки ж сірководню; · 0.22 г піридинових основ; · 0.18 г нікотину; · 0.64 г (0.843 л) аміаку; · 0.92 г (0.738 л) оксиду вуглецю (II); · не менш 1 м концентрату з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, називаних тютюновим дьогтем. В останньому утримується біля сотні хімічних речовин, у тому числі: · бензпиреней; · бензатрацен; · радіоактивний ізотоп калію; · миш'як і ряд ароматичних полі циклічних вуглеводнів — канцерогенів. Деякі курці думають, що сигаретні фільтри, звільняючи дим від часток, що утримуються в ньому, роблять його нешкідливим. На жаль, це не так. Пропоновані поглиначі не досягають бажаної мети. Найбільше часто уживані фільтри затримують не більш 20% речовин, що утримуються в димі. Таким чином, що придушує маса речовин при сухій перегонці тютюну надходить у легені. Усмоктуючи через слизуваті оболонки в кров і розносячи по всьому організмі, ці речовини роблять у своїй сукупності та своєрідна дія, заради якого курець через деякий час знову починає курити. Курящий з жадібністю затягується ароматним димом, не задумуючись, звичайно, про те, що викликає в організмі кожне подібне затягування. Першими в контакт із тютюновим димом вступають рот і носоглотка. Проходячи через шар тютюнового набивання, дим від тліючого тютюну хоча і встигає остудитися, але не настільки, щоб зрівнятися з температурою порожнини рота. Звичайно температура тютюнового диму близько 55-60C.
Мовою оригіналу, тому можливі орфографічні помилки. Підготував Volodymyr.
